/Files/images/bbloteka/intro2.gif

Бібліотечний урок «Знайомство з бібліотекою»

Доброго дня, любі діти! Доброго дня – читайлики, знайлики, цікавлики. ви вже подорослішали за цей навчальний рік,навчилися гарно читати і тому я завітала до вас,для того щоб запропонувати стати читачами шкільної бібліотеки.

В кожнім домі, в кожній хаті –

У містах і на селі,

Хто навчився вже читати,

Має книжку на столі.

Дружба з книжкою – це свято,

Не було б його у нас,

Ми б не знали так багато

Про новий і давній час!

Вічним джерелом знань та мудрості являються книги. Їхнє значення в нашому житті важко недооцінити. Книги з людиною від початку життя і до самого кінця. У кожного з нас напевно назавжди закарбувалися в пам’яті матусині казки та бабусині розповіді, без книжок цих згадок не було б. За допомогою дитячої літератури наші маленькі люди розвивають мову, пам’ять та розширюють словниковий запас, але ж книга не тільки дітям корисна, а й дорослим, які, до речі, також можуть змінювати своє світосприйняття. Роль книги в житті людини недооцінена. Пішовши до школи і навчившись читати, ми маємо унікальну можливість поринути в чарівний і таємничий світ літератури, навіть якщо вона не до смаку але розвиває мислення і пам’ять. Крім того, ніхто не може сказати, що книга нецікава, поки сам не прочитає.

Сьогодні багато хто з нас забув аромат книги, забув як прекрасно поринути з головою у невідомий тобі світ, забув наскільки важливо та корисно любити книги та час від часу звертатися до неї. Ми завжди кудись мчимось, хвилюємося, про щось вічно турбуємося і за цим шаленим способом життя нам ніколи не вистачає часу на відпочинок, на відпочинок з книгою але і тут ми забуваємо, що хоч одна сторінка в день і ви прочитаєте книгу, ви станете та одну щабель вище.

На зміну паперовому світу прийшли технології. Сьогодні нам краще звернутися до Великої мережі Інтернет, при цьому нашому мозку доведеться сприймати десятки непотрібних картинок та іншої другорядної інформації. Роль книги в житті людини свідомо зменшується рекламою, яка обіцяє полегшити наше життя досягненнями науки і техніки. Вже мало кого змусиш сходити в бібліотеку. Набагато швидше і простіше включити комп’ютер і Інтернет.

Прикро про це говорити але через декілька десятиліть книги назавжди зникнуть з нашого життя. Люди будуть вмикати Інтернет своїй дитині замість книги, а в школах будуть видавати не буквар, а планшет.

Книги відходять у минуле, дуже складно найти зараз хоча б одну людину, з молоді, яка б з гордістю та щиро зізналася в любові до книги. Помилкова думка склалася у багатьох з нас, що розумніші ми будемо з новими технологіями, типу цифровий світ не стоїть на місці і ми повинні йти разом з ним. А ось ні! Книги завжди будуть і були в моді ось тільки нам не потрібно про них забувати. Адже саме ми, сучасна молодь, зможе повернути розум та мудрість. Люди які читають набагато більш підготовлені до життя в суспільстві. Вони вже знають шляхи вирішення багатьох проблем і виходи з самих різних ситуацій. Їхній світ цікавіше і багатше.

А тепер ми дізнаємося,що ж відбувається з дітлахами,які не читають книжки, а дивляться весь час телевізор і грають в комп’ютерні ігри. Про це нам розповів англійський письменник РоальдДал у своїй казковій повісті «Чарлі і шоколадна фабрика»

Уривок оповідання Роальда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика»

- Повторюємо день і ніч

Найважливішу в світі річ:

Не треба дітям дозволяти

До телевізора сідати.

Цю штуку хай би взагалі

Не знали дітлахи малі.

По всіх світах з самого рана

Вони сидять біля екрана

І не відходять до півночі,

Аж їм на лоба лізуть очі.

(Ми якось у одній з кімнаток

Знайшли таких очей з десяток.)

Сидять незмигно і статично,

Неначе в трансі гіпнотичнім,

Сидять, неначе наркомани,

І всмоктують теледурмани.

Вони стають, звичайно, милі –

Такі чемненькі, не спесиві,

Не б’ються і не бешкетують,

Вас не чіпають, не дратують,

Так все снодійно і похвально…

І це, по-вашому, нормально?

Чи знають татусі і мами,

Що робить телик з дітлахами?

У голові стає в них пусто!

Гниє уява, мов капуста!

Усі зникають почуття

Й таке тупе стає дитя,

Що не сприймає чарівні

Казки, фантазії й пісні!

А мозок, як швейцарський сир,

У мозку тім – мільйони дір…

Порожні очі, згаслий зір!

«Гаразд, - ви скажете, ми згодні

Екран розбити хоч сьогодні,

Та як ми будем розважати

Своїх дітей? Чим забавляти?..»

У відповідь спитаєм вас:

«А що робили діти в час,

Коли потвор цих не було?

Що втіху й радість їм несло?»

Забули вже? Вам нагадати?

Ми ладні по складах сказати:

Во-ни…чи-та-ли…кни-жеч-ки!

Байки читали, казочки,

Історії читали різні,

Читали зранку і допізна!

В дитячій скрізь книжки стояли,

І на підлозі теж лежали!

І на столі, і біля ліжка

Дітей чекала гарна книжка!

Казки чарівні, фантастичні,

Дракони в них, кити незвичні,

Пірати, острови скарбів,

Принцеси з чарівних країв,

Розбійники і кораблі,

Слони, цигани, королі.

І людожери на вогні

Готують щось у казані.

(Як пахне! Що це – з кмином юшка?

Та ні, це хлопчик-нечемнушка!)

Аж перехоплювало дух

Від тих книжок… Ось Вінні-Пух,

Он Білосніжка йде по лісу…

Ось Гулівер веде Алісу

У Дивосвіт, і прямо тут

До них підходить ліліпут.

Ген королева виглядає,

Чи знайде Герда свого Кая…

Таке, готуючись до сну,

Читали діти в давнину!..

Тому вас хочемо благати –

Той ящик – викиньте із хати!

Вночі! Дитя щоб і не знало,

Що телевізора не стало!

Як бути вам з пустим кутком?

Зробіть полицю, і рядком

Заставте ви її книжками!

Хай діти тупають ногами,

Хай вередують певний час,

За ноги хай кусають вас –

Не бійтеся, за тиждень-два

Прочиститься їм голова,

І диво станеться – овва!

Не знаючи, що їм робити,

Потягнуться до книжки діти.

Ще тиждень-два – відірвати

Від книг не зможе й рідна мати!

Читання знову стане в моді

І буде їм збагнути годі,

Книжковий дім – бібліотека!

Це затишок думок святих.

Бібліо – звали книгу греки,

Цю назву ми взяли від них.

Тут зібрані думки учених,

І кожна книга – відкриття,

Знання – для всіх людей священне

Без нього не було б життя.

На стелажах, в просторих залах,

Книжки й книжки в рядах тісних.

Спасибі тим, хто їх писав,

Спасибі й тим, хто зберігав!

Довіряючи всі свої знання і досвід книгам, люди навчилися зберігати їх. Скарбницями книг називають бібліотеки. У перекладі з давньогрецької мови слово “бібліотека” означає приміщення, де зберігаються книги (“бібліо” – книга, “тека” – сховище). Бібліотеки з'явилися з незапам’ятних часів. Давні єгиптяни називали їх “аптеками для душі”, тому, що книги робили людську душу благородною, а розум сильним.

Отже, бібліотека - це будинок книг . Тут живуть і товаришують між собою книги , ваші вірні друзі . У бібліотеці дуже багато книг, журналів і все це називається книжковим фондом . А для того , щоб ми могли швидко знайти потрібну книжку , кожна книга стоїть на своєму місці . Іншими словами можна сказати , що кожна книга має свій будинок і свою квартиру . Добре орієнтуватися в цьому світі книг вам допоможе , звичайно, бібліотекар У нашій бібліотеці два відділення : абонемент і читальний зал . У слова « абонемент » багато значень . Якщо хочеш знати все значення , зазирни в словник . У бібліотеці воно означає місце , де видають книги додому . Кілька днів книга твоя . Ти можеш розглядати картинки , читати , перечитувати , виписувати щось в зошит . І в призначений бібліотекарем термін книгу треба повернути в бібліотеку - адже вона потрібна іншим діям. А якщо не встиг прочитати ? То не біда, прийди в бібліотеку і попроси продовжити термін читання книги .

Що таке бібліотека? Бібліотека - це сховище книг. У ній є два відділи: абонемент і читальний зал. Абонемент - місце, де видають книги додому. Читальний зал - місце в бібліотеці, де читають книги, які на будинок не видаються (енциклопедії, словники тощо). У бібліотеці багато книг, журналів, газет, енциклопедій, словників - все це називається, бібліотечним фондом.

Я – книжка ! Я – товариш твій!

Ти берегти мене умій!

Щоб я була нова щораз,

Оберігай мене від клякс.

Гортаєш – пальців ти не слинь,

Оцю погану звичку кинь.

Листків, гляди, не загинай –

Зроби закладки, їх вкладай,

Мене папером обгорни,

Де взяв, туди і поверни.

Запам’ятай же – я твій друг,

Але не для бруднющих рук.

Я - книжка! Я – товариш твій!

Ти зберегти мене зумій !

Книги, як люди, народжуються , живуть , старіють , можуть і хворіти . А захворівши , потребують лікування . І всі лікарі знають : будь-яку хворобу легше попередити ніж вилікувати , і радять берегти здоров'я . І ми з вами повинні книги і підручники : що ? -БЕРЕГТИ і шанувати! Саме тому, ми з вами зараз ознайомимося з основними правилами роботи з книгою.

Правила роботи з книгою:

- не можна книги перегинати.;

- не можна загинати книжкові сторінки.;

- не можна закладати в книги олівці, ручки, необхідно

користуватися закладкою;

- не можна писати і малювати в книгах;

- не можна читати книги під час їжі;

Запам'ятайте правила читання:

1. Книги потрібно читати сидячи за столом. Спина при цьому повинна бути рівною. Руки складені на столі;

2. Читати потрібно при світлі, який приємний для очей (не сильно яскравим, але й не тьмяним). Найкраще при читанні направляти світло прямо на сторінку;

3. Якщо ви носите окуляри, то не забувайте час від часу знімати їх. Таким чином, ви даєте очам відпочинок. Зовсім без очок читати не слід, це тільки дасть додаткову напругу очам;

4. У транспорті читати не можна. Постійний рух книги погіршує ваш зір.

Ознайомлення дітей з правилами поведінки в бібліотеці.

1. . У бібліотеці треба вести себе тихо, тому що шум заважає іншим читачам.

2. Книги треба повертати вчасно. Адже їх чекають інші читачі. У нашій бібліотеці книгу можна взяти на 7 днів.

3. З бібліотечними книгами треба звертатися особливо дбайливо, щоб їх змогли прочитати якомога більше хлопців.

4. Бібліотечні книги не можна втрачати, інакше в бібліотеці не залишиться жодної книги.

5. Книги в бібліотеці треба ставити точно на те місце, де ви їх взяли. Інакше бібліотекар не зможе швидко знайти цю книгу для іншого учня.

Запам'ятай 9 «Не можна»

1. не можна шуміти, смітити в бібліотеці;

2. не можна брати книгу брудними руками;

3. не можна їсти в бібліотеці;

4. не можна користуватися книгою більше 7 днів;

5. не можна користуватися книгою, що не обернувши її;

6. не можна класти в книгу зайві предмети, загинати її сторінки;

7. не можна малювати і писати в книгах;

8. не можна залишати книгу без допомоги, якщо вона «захворіла»;

9. не можна залишати книгу на сонці.

Діти, ми з вами вивчили та запам'ятали основні правила користувача бібліотеки. Тепер ми з вами зможемо відкрити чарівні світи казок та пригод , а допоможуть нам у цьому бібліотечні книжечки.

Герої улюблених книжок поруч з вами. Вони дуже різні: розумні, хоробрі та завжди ведуть вас із собою. Людство навіть пам’ятники поставило своїм улюбленим героям. У США стоять на п’єдесталі два хлопчики – ви їх знаєте. Це – Том Сойєр і Гекльберрі Фінн. А у Франції ви можете побачити пам’ятник сміливому Д'Артаньяну, герою « Трьох мушкетерів». В Італії на вас чекає довгоносий Піноккіо – старший брат Буратіно. А в Данії, у Копенгагенському порту, дивиться на море ніжна Русалочка, героїня казки Г. Андерсена. Герої улюблених книг надихають нас у житті, вчать бути добрими, чуйними, справедливими. А нові, ще незнайомі вам герої, чекають на зустріч зі своїми читачами в книгах на полицях нашої бібліотеки. А зараз, я хочу побачити, наскільки ви любите і уважно читаєте книги.

«Загадки казкових героїв»

Уявіть, що відому вам казку розповідає один із казкових героїв. Вам потрібно назвати героя казки, від імені якого ведеться розповідь та назву казки.

Казка 1 «Я вирішив просто подорожувати світом і не знав, що все так станеться. Я гадав, що всі так само добрі, як мої Дідусь та Бабуся. Але виявилося, що у цьому світі мешкають і злі, і жорстокі, і хитрі…» ( Колобок , «Колобок»)

Казка 2 «Оце так хвіст у цієї Мишки! Не зрівняти його ані з кулаком Дідуся, ні з кулаком Бабусі. Й треба ж було цій Мишці вибігти у найнеслушніший момент. Зараз би усі дивувалися з мене. Лежало б я на видноті… » (Яйце , «Курочка-Ряба»)

Казка 3 «Мені приємно знаходитися на голівці цієї Дівчинки. Вона мені подобається. Завжди охайна. Мені подобається разом з нею подорожувати лісом, навідуватися до бабусі. Але є єдина вада: моя хазяйка занадто довірлива. Тому з нею трапляються різні негаразди…» (Червона шапочка, «Червона Шапочка»)

Казка 4 «Відверто кажучи, неприємно, коли тебе взуває Кіт. Бо в нього кігті. Він здряпав і розірвав усі мої устілки. Я, звичайно, розумію, що уся ця біганина заради хазяїна, але дуже вже боляче…» (Чоботи, «Кіт у чоботях»)

Казка 5 «Безперечно, ми б не хотіли її підводити. Ми б могли відстати, вся ця історія закінчилася б там, на балу. Але ми не маємо права ні поспішати, ні відставати…» (Годинник, «Попелюшка»)

Казка 6 «Для мене дуже шкідливо стільки часу знаходитися у воді… Дякую цьому допитливому й неслухняному хлопчикові. Якби не він й не черепаха, скільки б це довелося мені лежати на дні?..» (Золотий ключик, «Пригоди Буратіно»)

Казка 7 «Я, звичайно ладна була виконати всі її побажання. Бо її чоловік врятував мені життя. Але, кінець кінцем, я зрозуміла: чим більше людині давати, тим більше вона хоче. Ось і доводиться таким людям залишатися у розбитого корита…» (Золота рибка, «Казка про рибака та рибку»)

Казка 8 «Ви гадаєте мені приємно жити з такою хазяйкою? Моя біда(а можливо й не біда) в тому, що я не можу брехати. Завжди їй всю правду розповідаю, за це мені й дістається: вона або кричить на мене, або кидає, або погрожує, що розіб'є. Але коли їй подобається, що я кажу, вона погладжує мою ручку і довго-довго дивиться у мене…» (Дзеркало, «Спляча красуня»)

Молодці діти! Ви справжні розумники та розумниці!

Ви сьогодні дуже гарно попрацювали, багато чого дізналися . Тепер я з гордістю можу сказати, що ви справжні читачі! І саме зараз, я хочу вам вручити посвідчення читача бібліотеки - читацький квиток! (вручення посвідчень)

Багато читаючи, ви багато дізнаєтесь. А чим більше ви дізнаєтеся, тим більше робите нових цікавих відкриттів. На все добре!

Кiлькiсть переглядiв: 604

Коментарi